ВОГОРИТИ, РЮ, РИШ,
Вогорити, рю, риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 246.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВОДІЙ, ДІЯ, →← ВОГОНЬ, ГНЮ,